← Перейти до списку новин

Як організувати музичне оформлення закладу, не порушуючи законодавства

23.05.2011

Переглянути pdf-версію статті

Адміністрацію закладів громадського харчування, розважальних та спортивних установ нерідко дивує те, що вони повинні платити за музику, яка там звучить. Більше того, за її несанкціоноване програвання передбачена система покарань. Тож у цій консультації ми розглянемо основні правові нюанси комерційного використання музичних творів.

1. Яке програвання музики вважається публічним виконанням?
Якщо музика грає так, що її можуть почути люди, які не є родичами або близькими знайомими вашої сім’ї, то це вже відповідає критерію публічності. Це стосується і тих випадків, коли, наприклад, продавець у магазині (або бармен у кафе) ввімкнув музику «для себе», але її чують відвідувачі (ст. 1 Закону про авторське право).

2. Комерційне виконання музики: що воно означає?
З точки зору авторського права, не має значення, коли здійснюється виконання музичних творів, тут головним критерієм є ознака публічності. А при будь-якому публічному виконанні (окрім офіційних і релігійних церемоній) необхідно отримати дозвіл автора та сплатити роялті (ст. 15 Закону про авторське право). Дозвіл оформлюється у вигляді авторського договору письмово (ст. ст. 32, 33 Закону про авторське право).
Сплачувати винагороду за виконання об’єктів суміжних прав (фонограм чи відеограм) необхідно тільки за умови їх комерційного використання (ст. 43 Закону про авторське право), під яким іноді помилково розуміють отримання власником закладу прибутку за програвання музики (плата за музичне оформлення, за вхід на дискотеку і т.п.).
У ст. 43 Закону про авторське право зазначено: виплачувати винагороду необхідно як за безпосереднє, так і за опосередковане використання фонограм і/або відеограм. Тобто, якщо підприємець займається комерційною діяльністю (торгівля, громадське харчування, побутові послуги, спортивні заняття, танці і т.д.) і в приміщенні його закладу грає музика (в тому числі і фонова), це й буде її опосередковане використання.
Крім того, в постанові КМУ № 71 наведено повний перелік таких осіб. Серед них зазначені також суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи), які є власниками різних закладів культури, клубів, дискотек, розважальних комплексів, закладів громадського харчування, підприємств та організацій торгівлі, спортивних і спортивно-оздоровчих закладів.

3. Використання класики і ретромузики: що потрібно знати?
Будь-який музичний твір стає суспільним надбанням після 70 років із дня смерті автора (ст. 28 Закону про авторське право). З цього моменту його можна вільно (не порушуючи особисті немайнові авторські права) використовувати. Але необхідно зважити на деякі нюанси.
У кожної пісні є автор тексту (поет) і автор музики (композитор). Якщо з дня смерті, наприклад, композитора минуло 70 років, а від смерті поета ще ні, то слухати можна тільки музику й ноти.
Власник (уповноважений орган) закладу повинен знати репертуар запрошених музикантів, оскільки він відповідає за дотримання Закону про авторське право. Якщо вони виконують пісню, яка ще не стала суспільним надбанням, це також буде порушенням закону. Навіть тоді, коли твір всім знайомий і давно «на слуху», необхідно чітко знати, чи можна його виконувати без дозволу, інакше наслідки будуть невтішними.
Ще одним дуже важливим моментом є те, з якого носія звучить класична чи ретромузика. Для того, щоб відвідувач мав можливість почути таку музику, власник закладу повинен або запросити колектив музикантів, або ввімкнути звукозапис (фонограму).
У кожної фонограми є виконавець або музичний колектив, які виконали цей твір, та виробник фонограми — компанія, що зробила запис. В цьому випадку, навіть якщо твір є суспільним надбанням, на його фонограму існують суміжні права у виконавця та виробника, тому її використання без виплати винагороди уповноваженій організації колективного управління заборонено.

4. Пристрої для використання музики та їх різновиди
У ст. 1 Закону про авторське право перелічено способи публічного виконання, серед яких подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення як безпосередньо (в живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (музичного центру, комп’ютера тощо).
Окрему увагу слід звернути на радіо. Побутує думка, що отримувати дозвіл і платити роялті за використання радіо не потрібно. Проте вона хибна. Пояснимо докладніше.
По-перше, програвання передач радіо підпадає під визначення публічного виконання (ст. 1 Закону про авторське право).
По-друге, окрім власних передач в ефірі, крутять також фонограми різних виконавців.
Це стосується і телевізорів, у тому числі кабельного або супутникового телебачення. Якщо з телевізора в кафе звучать музичні програми, кліпи і т.д., жоден договір із постачальником таких послуг не надає право на публічне використання об’єктів авторського права і суміжних прав.

5. Використання ліцензійних дисків
Будь-який ліцензійний компакт-диск призначено для приватного використання. Придбання ліцензійного диску не надає право його публічно показувати, програвати чи демонструвати (ч. 4 ст. 8 Закону про розповсюдження аудіовізуальних творів).

6. Порядок отримання дозволу та виплати винагороди (роялті)
Перед тим як організувати музичне оформлення свого закладу, власник зобов’язаний отримати дозвіл на використання авторських прав та підписати договір про виплату роялті за використання суміжних прав.
Дозвіл можна отримати, уклавши договір з авторами всіх музичних композицій, які будуть використовуватись в закладі, або з організацією колективного управління авторськими правами.
Винагороду за використання суміжних прав виплачують тільки через уповноважену організацію колективного управління. Законодавством України не передбачено отримання дозволу на використання фонограм та відеограм безпосередньо від її виконавця чи виробника. Єдиний законний спосіб їх публічного виконання або демонстрації — укладення договору з уповноваженою організацією колективного управління.

Розмір винагороди визначається відповідно до постанов КМУ № 71 (за використання об’єктів суміжних прав) та № 72 (за використання об’єктів авторського права). Порядок визначення ставок роялті за них дещо відрізняється.
1. За публічне виконання та демонстрацію об’єктів суміжних прав (прав виконавців, виробників фонограм та відеограм) встановлюється винагорода в розмірі 1% від доходів (п.1 ч.1 Додатку до Постанови КМУ №71) Залежно від характеру комерційного використання фонограм, відеограм, їх примірників уповноважені організації колективного управління мають право зменшувати розмір роялті. Він визначається відповідно до прибутковості самого закладу: площі, престижності, розташування, відвідуваності, наявності дискотеки та інших показників.
2. За публічне виконання об’єктів авторського права запроваджується мінімальна ставка в розмірі 1% від доходів, отриманих після їх використання. Тобто меншою 1% ставка авторської винагороди бути не може (п.22 розділу «А» Додатку 1 до Постанови КМУ №72, п.2 ч.2 ст.33 Закону про авторське право). Крім того, організація колективного управління за згодою осіб, авторськими правами яких вона управляє, згідно з законодавством може встановлювати та визначати розмір роялті більший ніж 1%. Критерієм формування цих ставок є також рівень прибутковості та пріоритетність використання музики для закладу. Наприклад, для нічного клубу — пряме використання, для кафе, магазину — опосередковане.

7. Відповідальність за порушення авторських і суміжних прав
Якщо в приміщенні або на території кафе, ресторану, клубу, розважального комплексу, спортивного, фітнес-клубу, торговельного центру грає музика (в живому виконанні, з радіо, телевізора, комп’ютера і т.д.), але немає дозволу на використання авторських прав і не укладено договір з уповноваженою організацією колективного управління, власника такого закладу можуть притягнути до адміністративної, кримінальної або цивільної (матеріальної) відповідальності.
Перевіряють законність використання таких об’єктів співробітники підрозділів ДСБЕЗ, податкової міліції, Департаменту інтелектуальної власності (ч.1 ст.255 КУпАП) та прокуратури (в порядку загального нагляду відповідно до Закону про прокуратуру).
У разі притягнення до адміністративної відповідальності, власнику доведеться сплатити штраф до 3400 грн. Якщо своїми діями власник закладу завдав значної шкоди власникам авторських або суміжних прав — він підлягає притягненню до кримінальної відповідальності.
Крім того, правовласники самі можуть контролювати використання своїх творів — моніторити заклади, фіксувати факти бездоговірного використання за допомогою фото- та відеозйомки, документувати їх відповідними актами.
У випадку бездоговірного використання, власник авторського права або суміжних прав може звернутися до суду та стягнути з винного компенсацію за кожне таке порушення.
Закон зафіксував розміри компенсації: від 10 до 50 тисяч мінімальних заробітних плат. Тобто, при мінімальній ставці 960 грн. сума компенсації сягне 9600 грн. Протягом дня різні заклади використовують близько сотні музичних композицій. Поширені випадки, коли підприємцю за використання лише однієї пісні доводиться сплачувати компенсацію в розмірі, що дорівнює розміру винагороди (роялті), який він би міг сплачувати протягом 3 — 4 років.
Хотілося би, щоб кожен бухгалтер зрозумів та пояснив своєму керівнику, що музика — це продукт чужої інтелектуальної власності. Для того щоб не відповідати за незаконне її використання та не сплачувати великі штрафи, краще заздалегідь оформити усі документи.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про авторське право — Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.993 р. № 3792-XII.
2. Закон про розповсюдження аудіовізуальних творів — Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» від 23.03.22000 р. № 1587-III.
3. Постанова КМУ № 71 — постанова КМУ «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» від 18.01.003 р. № 71..
4. Постанова КМУ № 72 — постанова КМУ «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» від 18.01.003 р. № 72..
5. КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.

А. Писаренко
Все про бухгалтерський облік

Версія для друку